Хорал знищених волхвів, хранителів духу народу

Людське серце – титан незборимий,
Три джерела в нім вічно живі,
Але ворог підступно, незримо,
Ллє отруту в глибини святі.

Світ очей наших кров`ю згасили,
І посікли мечами серця,
Духу нашого огненні сили
Ув`язнили в квадриги мерця...

То, прийшли раби нового бога,
З нами стали в словесний двобій –
Та не гріє добро серця злого,
Із безчесним – не є чесний бій!

Світ очей наших кров`ю згасили,
І посікли мечами серця,
Ой, торкніться! Візьміть наші сили –
Ви ж правнуки Дажбога – Творця!